Пісочна терапія у роботі з учнями

04.01.2016 22:28

Гра є невід’ємною частиною у житті будь-якої дитини. Під час маніпулювання з різними предме- тами у дитини розвиваються мислення, моторика, формується досвід поведінки у різних життє- вих ситуаціях. Саме тому використання гри у роботі психолога з молодшими школярами є таким важливим. Одним із дієвих напрямів ігрової діяльнос- ті у корекційно-розвивальній роботі психоло- га є використання піску. Цей метод є доволі новим у вітчизняній психології, але дозволяє реалізувати багато порушених задач. Пісочна терапія спирається на уяву дітей, їхній досвід, дозволяє встановити зв’язок між свідомим і несвідомим, вербальним та невербальним. Завдяки використанню піску психолог може вивчити внутрішній світ дитини, пізнати її тривоги та хвилювання.

Засновниками методу пісочної терапії вважають Карла Юнга та його послідовницю Маргарет Ловенфельд, яка в кінці першої третини ХХ століття започаткувала новий напрям з використання піску, що дістав на- зву «Техніка Світу». Спочатку вона його за- стосовувала для роботи з дітьми, але мож- ливості цього методу цілком підходять і для роботи з дорослими.

Жизелла де Доменіко говорила, що пісоч- на терапія ефективна не лише на індивідуаль- них заняттях, а й під час групових.

Використання пісочниці у роботі з дітьми початкових класів дає можливість розв’язати такі проблеми:

• y розвинути у дитини інтерес до пізнання себе та довкілля; y розвинути у дитини тактильні відчуття, здатність виражати свої емоції;
• y розвинути мислення, увагу, пам’ять, мову та моторику;
• y навчити дитину аналізу та синтезу, уявля- ти та відтворювати свої думки; y зменшити рівень негативізму, агресії;
• y сприяти гармонізації особистості. Серед переваг методу варто відмітити його універсальність.

Використовувати пісочну терапію можна з дітьми різного віку, раси, культури та віросповідання, а також без ура- хування рівня їх розвитку. З його допомогою легко реалізувати ресурси самосвідомості і за- безпечити їх активність під час всього періоду корекційної роботи. Важливу роль у пісочній терапії відіграє особистість власне психолога.

Жизелла де До-меніко говорила, що він повинен відповідати таким вимогам:

• y вміти спонтанно і повною мірою програва- ти досвід дитини;
• y вміти створювати новий досвід, стати об’єднувальною ланкою між дитиною та піском, бути помічником для дитини;
• y знати всі особливості розвитку людини; y мати уявлення про людське тіло, його за- хворювання.

Наступним, не менш важливим моментом під час організації роботи з піском є наявність власне пісочниці та об’єктів, які й будуть ви- конувати роль головних героїв світу дитини. Комплект фігурок для пісочниці повинен містити:

• y тварин, які відображають інтуїтивне життя дитини та її інстинкти;
• y рослин — життєві сили, циклічність життя;
• y будівлі — символи захисту та усамітнення; y транспорт — психологічний стан дитини, її здатність до самоконтролю, влади, сво- боди; y людей як спосіб вираження власного «Я» дитини.

Персонажі повинні бути як позитивни- ми, так і негативними, щоб діти мали мож- ливість виразити свій внутрішній світ по- вною мірою.

Корекційне заняття з пісочної терапії мож- на розділити на кілька етапів.

1-й етап. Налаштування на робочий лад. На цьому етапі психолог говорить з дити- ною, дізнається про її емоційний стан та іншу інформацію, яку дитина вважає за необхідне повідомити.

Гра «Добрий день, піску!»

П с и х о л о г. Зараз ми з тобою привітаємо- ся з піском: y торкнися його кожним пальчиком; y візьми пісок у долоні, потім висип; y торкнися його всією долонею; y перетри пісок у долонях. Опиши почуття: тепло — холодно, приєм- но — неприємно, колюче (жорстке на дотик) — м’якеньке.

Вправа «Незвичайні сліди» Психолог показує, як: y ідуть ведмедики (кулаками та долонями із силою натискає на пісок); y плигають зайці (натиск кінчиками паль- ців); y повзуть змійки (пальцями робить лінії). Дитина сама показує сліди жучків-па- вучків; котиків, собачок; слоника; жабки; незвичайної дивної тварини, яка живе у її чарівній пісочній країні. Можна придумати їй ім’я.

2-й етап. Побудова власного світу. На цьому етапі дитині пропонують побуду- вати власний світ, придумати йому персона- жів, країну, у якій вони будуть жити. Вправа «Візерунки на піску» Психолог малює візерунок на папері, а ди- тина відтворює його на піску. Психолог малює початок візерунка, а ди- тина продовжує чи пропонує свій варіант ві- зерунка.

П с и х о л о г. А зараз спробуймо прикраси- ти наш чарівний дім. Зараз ми будемо малю- вати узори, можна використовувати іграшки. Створення власного «світу» і відображення його на піску має бути спонтанним для дитини. Це повинні бути її переживання та тривоги

. 3-й етап. Обговорення побудованого світу. На цьому етапі дитина повинна розказати про свій світ, описати місце, героїв, їхній емо- ційний стан, причини дій, заняття. Це можна зробити у вигляді казки.

4-й етап. Демонтаж пісочного світу. Після завершення розповіді та детального обговорення персонажів дитина повинна само- стійно розібрати свій світ. Можуть траплятися випадки, коли учень відмовляється розібрати світ, тоді психолог повинен зробити це самостійно, але так, щоб «маленький будівельник» цього не бачив. У кінці заняття бажано сфотографувати «світ», оскільки це буде потрібно для подаль- шого аналізу емоційного стану дитини. Як бачимо, пісочна терапія дозволяє вирі- шити багато важливих питань стосовно роз- витку дитини. З її допомогою можна детально вивчити внутрішні переживання учнів та на- дати їм психологічну допомогу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Горошкова Л. Игры с песком и водой // Дошкольное воспитание. — 1989. — № 6.

2. Зинкевич-Евстигнеева Т. Д., Грабенко Т. М. Чудеса на песке. Практикум по песочной терапии. — СПб. : Речь, 2010. — 340 с.

3. Заботливая Н. Ф. Песочная терапия коррекции эмоциональной сферы детей раннего и младшего до- школьного возраста // Дошкольная педагогика. — 2006. — № 7, 8.

4. Кузуб Н. В., Осипчук Э. И. В гостях у песочной феи. Организация педагогической песочницы и игр с пес- ком для детей дошкольного возраста. Методическое пособие для воспитателей и психологов дошкольных учреждений. — СПб.: Речь; М.: Сфера, 2011. — 61 с.

5. Сакович Н. А. Технология игры в песок. Игры на мосту. — СПб.: Речь, 2008. — 176 с.

6. Эль Г. Н. Человек, играющий в песок. Динамичная песочная терапия. — СПб.: Речь, 2010. — 2008.

Опубліковано в журналі ШКІЛЬНОМУ ПСИХОЛОГУ. УСЕ ДЛЯ РОБОТИ. № 9 (81) вересень 2015  р.

Назад