ЧОМУ НАМ ПОДОБАЄТЬСЯ СТРАЖДАТИ? Частина 1

19.02.2019 22:09

Питання зовсім не риторичне. Як часто ви докладали максимум зусиль для того, щоб отримати бажане? Важко працювали, викладалися на всі сто, хоча, може, воно і не так сильно було потрібно? А тепер загадка. Є якийсь уявний парубок. Він поступив в престижний ВНЗ, попередньо просидівши кілька років за підручниками, пройшов все пекло освітнього процесу, отримав диплом і знайшов роботу не за професією. Проте наш герой гордиться дипломом, так як це престижно, а безцінний досвід, що йде в комплекті до нього тільки додає важливості. Також десь живе уявна жінка. Вона вже шостий рік будує стосунки з “ідеальним” (напевно) чоловіком, а вони все ніяк не будуються. В принципі, та розуміє, що все ще не так, як їй би хотілося, але ж ці стосунки цього варті. І третій пазл - цілком реальна Ikea. Що спільне між цим чоловіком, жінкою та компанією?

У всіх трьох випадках люди страждають, залучаються в процес, докладають зусилля. Товари з Ikea всім подобаються не тільки з якихось “логічних міркувань”, компанія завоювала шанувальників через те, що меблі потрібно самостійно збирати. Покупці задіяні в процес їх створення, вони докладають зусилля, а значить суб’єктивна цінність меблів значно зростає. Те саме і відбувається з нашими героями - їм не потрібен ні диплом, який, по-суті, неможливо нікуди застосувати, ні стосунки, які приносять тільки головний біль і легку ненависть до всього живого протилежної статі. Просто ті сили, що вони доклали, повинні бути виправдані. Якщо ж цього не відбувається - людина почувається обманутою, так як вся праця марна. А хто в цьому винен? Загалом можна перекласти провину на ближнього, але десь там глибоко-глибоко все-одно сидить Правда. Простіше надати результатам більшої ваги і не мучити себе невиправданими сподіваннями.

Як зарадити? Тут треба включити холодний розум і щоразу, перед тим як братися за нову справу, оцінити очікувані результати і порівняти їх з очікуваною втратою ресурсів (час, гроші, енергія). Головне питання, яке варто собі задати “А воно того варте?”.

Назад